- Закон Архімеда: як камінь у воду; великому пароплаву - велике плавання.
- Тиск: шила в мішку не сховаєш; їжака голими руками не візьмеш; пальці в рот не клади.
- Механічний рух: де шлях прямий, не їздь по кривій; піший кінному не товариш.
- Рівновага: кінь на чотирьох ногах не спотикається, а на двох і спотикнутись не диво.
- Основи МКТ: відрізаний кусок хліба до хліба не пристане.
- Дифузія: ложка дьогтю псує бочку меду.
- Імпульс тіла: як об стіну горохом; якби знав де впадеш, соломи підстелив би.
- Змочування і капілярні явища: як з гуски вода.
- Механічна напруга: де тонко, там і рветься.
- Вимірювання величин: не все на свій аршин міряй; без міри й постола не сплетеш.
- Теплота: шубу носять не для краси, а для теплоти.
- Плавлення: куй залізо, поки гаряче.
- Механічні хвилі: як аукнеться, так і відкликнеться.
- Тертя: все йде як по маслу; не змажеш - не поїдеш; суха ложка рот дере.
- Багато снігу - багато хліба.
Відповідь. Сніг має погану теплопровідність, тобто він є своєрідним "килимом" для землі, який зберігає її тепло. Завдяки снігу, мороз не дістається до озимих культур і вони не вимерзають.
- Комар тонкий носик має, але боляче кусає.
Відповідь. Через дуже малу площу опори створюється великий тиск.
- Плуг від роботи блищить.
Відповідь. Поверхня плуга при роботі має велику силу тертя із землею, в результаті чого вона шліфується, стає блискучою.
- Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
Відповідь. Змазка зменшує тертя між деталями механізму .
- Вбирає як губка. Звідки з’явилась ця приказка?
Відповідь. В давнину замість ганчірок використовували морські губки. Вони пронизані величезною кількістю тонких судин і після обробки киплячою водою їх капіляри легко заповнюються рідиною.
Такі губки можуть вбирати в себе досить велику кількість води.
- Як з гуски вода. Поясніть походження цієї приказки.
Відповідь. Гусяче пір’я вкрите тонким шаром жиру, завдяки якому пір’я не змочується водою, а стікає з нього.
- Взимку днина лиш година.
Відповідь. Залежність тривалості дня від пори року.
- Поночі всі корови чорні.
Відповідь. Залежність сприймання кольорів від освітленості.
- Хто як скородить, так тому і вродить.
- Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як уже кілок.
Відповідь. Капілярні явища в природі.
- Суха ложка рот дере.
- Сухий шматок горло шкребе.
- Не кінь везе, а дорога.
- Не помажеш, не поїдеш.
Відповідь. Сили тертя в природі, побуті та техніці.
| 
