Четвер, 23.11.2017, 15:47
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [93]
Фізика 10 клас [63]
Фізика 11 клас [76]
Астрономія [37]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [0]
Позакласна робота [16]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [7]
Різне [22]
Фото [8]
Методика [2]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Урок 7. Підсумковий урок (1,2,3) Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, карликові планети.

1. Астрономія - наука, яка вивчає небесні тіла, окремі явища і процеси у Всесвіті та Всесвіт в цілому. Одна з фундаментальних наук, тісно пов'язана з фізикою, хімією, науками про Землю, космонавтикою і має прикладне значення.

2. Небесна сфера - це уявна сфера довільного радіуса, на яку проектуються всі небесні світила і в центрі якої знаходиться спостерігач. Це поняття значно полегшує вивчення небесних об'єктів.

3. Сузір'я - це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що включає всі астрономічні об'єкти, які знаходяться на ній постійно.

4. Добове обертання небесної сфери - це наслідок обертання Землі навколо власної осі.

5. Рух Сонця по екліптиці і зміна вигляду зоряного неба впродовж року - це наслідок обертання Землі навколо Сонця.

7. Існування різних систем лічби часу (місцевий час, поясний час, всесвітній час) обумовлене практичними потребами людини.

8. Календар - це система лічби великих проміжків часу. В Україні використовується григоріанський календар (новий стиль).

9. Астрономія сьогодні - це всехвильова наука, яка досліджує небесні світила за допомогою телескопів.

10. Оптичні телескопи бувають лінзові (рефрактори) і дзеркальні (рефлектори). Основне призначення телескопа - зібрати більше світла і збільшити кут зору, під яким спостерігається те чи інше світило. В сучасній астрономії використовують, окрім оптичних, також інші телескопи: радіотелескопи, інфрачервоні, як наземні, так і орбітальні.

11. Астрономічна обсерваторія - це науковий центр, де за допомогою телескопів спостерігають небесні об'єкти.

14. Закони Кеплера:
14.1. Кожна з планет рухається навколо Сонця по еліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.
14.2. Радіус-вектор планети за однакові інтервали часу описує рівновеликі площі.
14.3. Квадрати сидеричних періодів обертання планет відносяться як куби великих півосей їхніх орбіт.

 

1. Планети-гіганти не мають твердої поверхні (нагадують зорі: 99% Гідрогену і Гелію), тому на них ніколи не зроблять посадку пілотовані космічні кораблі; густина 1г/см куб; швидко обертаються навколо осі; мають велику кількість супутників.
2. Під холодними хмарами гіганти мають гарячі надра, температура яких сягає десятків тисяч градусів.
3. Однією з таємниць залишається джерело внутрішньої енергії планет-гігантів, бо вони, за винятком Урана, випромінюють у космос більше енергії, ніж отримують від Сонця.
4. Юпітер має 28 супутників, 4 з яких (Іо, Європа, Ганімед, Каллісто) відкрив у 1610 році Галілей. Ганімед має лід і воду.
5. В атмосфері планети Сатурн "Вояджер-1" виявив гігантську шестикутну хмару.
Сатурн – одна з п’яти планет Сонячної системи, яку люди споконвіку спостерігали на нічному небі. Шоста планета від Сонця і друга за розмірами в Сонячній системі планета. Пролітаючи повз Сатурн, „Voyager-1” 1986 року виявив під полярним сяйвом гігантський гексагон – шестикутну хмару. Таке явище ніколи не спостерігали в жодному іншому місці Сонячної системи.
 
 Серед людей лежні трапляються. І це явище не є рідкісним. А чи є лежні серед планет? Є така планета Уран, сьома за віддаленістю від Сонця, третя за розмірами і четверта за масою серед планет Сонячної системи. І перша планета, відкрита за допомогою телескопа. Уран – єдина планета, назва якої походить з грецької, а не з римської міфології. Планета названа на честь грецького бога неба Урана, батька Кроноса (у римській міфології Сатурна) і, відповідно, діда Зевса (Юпітера). Отже, планета Уран є небесним дідусем планети... Юпітер!
13 березня 1781 року Вільям Гершель (1738 - 1822) вперше побачив цю планету у власноруч виготовлений (тоді – найбільший в світі!) телескоп. Через півтора місяці – 26 квітня – він повідомив про своє відкриття. Вперше з античних часів межі Сонячної системи офіційно розширилися, вдвічі! Чому офіційно? Незважаючи на те, що іноді Уран можна побачити на межі видимості неозброєним оком, до Гершеля спостерігачі вважали Уран не планетою, а зорею – надто малий блиск мало це небесне тіло і повільну „ходу”. Видатний англійський астроном Джон Флемстід (1646–1719) спостерігав Уран у 1690 році щонайменше 6 разів і зареєстрував за номером 34 як зорю в сузір’ї Тельця (34 Tau). З 1750 по 1769 роки французький астроном П’єр Шарль де Моньє спостерігав Уран 12 разів! Він вважав, що бачить „зайву” зорю, не позначену і не занесену в реєстри на жодній зоряній карті. Задокументованих спостережень Урану до 1781 року історики астрономії налічують аж 21 раз. І щоразу Уран не „відкривався”!
У телескопи з діаметром об’єктива від 15 до 23 см Уран видно як блідо-блакитний диск з потемнінням до краю. У телескопи з діаметром об’єктива понад 25 см можна розрізнити хмари в атмосфері Урану і побачити його великі супутники – Титанію та Оберон.

 

1. Планети-гіганти не мають твердої поверхні (нагадують зорі: 99% Гідрогену і Гелію), тому на них ніколи не зроблять посадку пілотовані космічні кораблі; густина 1г/см куб; швидко обертаються навколо осі; мають велику кількість супутників.
2. Під холодними хмарами гіганти мають гарячі надра, температура яких сягає десятків тисяч градусів.
3. Однією з таємниць залишається джерело внутрішньої енергії планет-гігантів, бо вони, за винятком Урана, випромінюють у космос більше енергії, ніж отримують від Сонця.

4. В атмосфері планети Сатурн "Вояджер-1" виявив гігантську шестикутну хмару. З моменту першого спостереження у 1980—1981 роках шестикутник із хмар не змінився і не був розпорошений. На планеті за цей час пройшов рік — майже 30 років потрібно велетню Сатурну, щоб зробити оберт навколо Сонця. Дивне утворення залишилось непорушним і після 7 років полярної ночі — схоже, що воно існує на поверхні планети вже дуже давно.

Шестикутник над полюсом Сатурна майже не рухається у той час, як сама планета обертається доволі швидко — це підтвердили спостереження за поверхнею гіганта, що велися протягом останніх 6 років. Що цікаво, хмари всередині шестикутного утворення також рухаються, причому із надзвичайною швидкістю — до 400 кілометрів на годину.

 

 

Фото: Geophysical Research Letters
Фото: Geophysical Research Letters

Астрофізики припускають, що шестикутник на поверхні Сатурна утворюється під впливом повітряної течії, подібної до хвиль Россбі на земній поверхні. На Землі такі течії викликають перепади тиску та утворення антициклонів. Проте достеменного пояснення природи дивовижного утворення немає досі.

Сатурн, шоста планета від Сонця, має надзвичайно товсту атмосферу, тому науковцям і досі важко визначити точний період його обертання навколо своєї осі. Припускають, що він дорівнює 10 годинам 39 хвилинам та 23 секундам.

Сатурн – одна з п’яти планет Сонячної системи, яку люди споконвіку спостерігали на нічному небі. Шоста планета від Сонця і друга за розмірами в Сонячній системі планета. Пролітаючи повз Сатурн, „Voyager-1” 1986 року виявив під полярним сяйвом гігантський гексагон – шестикутну хмару. Таке явище ніколи не спостерігали в жодному іншому місці Сонячної системи.

 
 
 
1

Довгий час создатель Лоуеловської обсерваторії (Аризона, США) Персиваль Лоуелл до 1916 року шукав планету Х, яка своїм притяганням викликає нерегулярні відхилення в русі Урана і Нептуна. Після смерті Лоуелла спостереженнями зайнявся Клайд Томбо. 18.02.1930 року Томбо на одній з фотографій побачив риску 3,5 мм на фоні сузір₴я Близнюки. Так був відкритий Плутон (назва по ініціалах П. Лоуелла).

Юпітер має станом на 2016 рік найбільше супутників: 4 + 4 + 59 = 67. Чотири галілеєві супутники: Іо, Європа, Ганімед, Каллісто. Чотири супутники (підгрупа Амальтеї) мають радіус орбіти менший ніж галілеєвих. Ще 59 супутників Юпітера - нерегулярні і невеликі за розмірами (менше 15 км)

Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (19.12.2013)
Переглядів: 946 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: