Неділя, 19.05.2024, 20:04
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [103]
Фізика 10 клас [105]
Фізика 11 клас [69]
Астрономія [79]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [1]
Позакласна робота [18]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [6]
Різне [25]
Фото [9]
Методика [4]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Урок 15н Земля і Місяць.
  1. Земля рухається по своїй орбіті навколо Сонця з швидкістю 30 км/с на відстані 149,6 млн. км з періодом 365 діб 5 год. Вона також обертається навколо своєї осі з періодом 24 год. Доказом обертання Землі навколо своєї осі слугує маятник Фуко. Його встановив Фуко в 1851 році під куполом Пантеона в Парижі. Чугунна куля масою 28 кг підвішена на стальному підвісі довжиною 67 м.
  2. Навколо Землі товщиною 1000 км існує атмосфера, яка складається з 78% азоту та 21% кисню. Якби кисню було б на кілька відсотків більше, то виникали б постійні пожежі, а якби менше, сірник не можна було б запалити.
  3. В атмосфері є водяна пара, яка затримує інфрачервоне випромінювання Землі, створюючи парниковий ефект. Якби водяна пара була відсутня, то температура на поверхні була б -25о С.
  4. У верхніх шарах атмосфери (мезосфера) на висоті 50-80 км температура знижується до -80оС, утворюються кристалики льоду і з'являються сріблясті хмари.
  5. Магнітне поле Землі створює на висоті понад 500 км пояси радіації, і захищає життя від смертельних потоків космічних частинок.
    (спалювання органічного палива призводить до зменшення кисню і збільшення вуглекислого газу в атмосфері).
  6. Щодоби на Землю осідає 100 тон (за рік близько 40 000 тон) метеоритної речовини.
  7. Місяць є природним супутником Землі, на якому відсутня атмосфера. Він легший за Землю у 80 разів, а за розмірами в 4 рази менший. Такого природного супутника у порівнянні з планетою в Сонячній системі немає.
  8. Рух по небу можна помітити за 10-15 хв спостережень.
  9. Кутова швидкість за добу становить 11  ̊ - 15  ̊.
  10. Вісім фаз Місяця (4 - головні: новий Місяць-1, перша чверть-3, повний Місяць-5, старий Місяць-7), тобто зміна його зовнішнього вигляду настає внаслідок того, що Місяць світиться відбитими сонячними променями. Однакові фази Місяця повторюються через кожні 29,5 доби (синодичний місяць).
  11. Час, за який Місяць описує на небесній сфері повне коло, називають сидеричним (зоряним) місяцем (27,3 доби).
  12. Умови видимості Місяця в різні пори року дуже відрізняються: влітку Місяць дуже низько і недовго (11  ̊); взимку - навпаки (68  ̊).
  13. Сонячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця попадає на поверхню Землі (100км). Кожного року буває 2 сонячні затемнення (інколи 5) та 2-3 місячні (інколи 0). Послідовність затемнень повторюється майже точно у тому порядку через деякий проміжок часу, що називається саросом (18 років і 10,3 чи 11,3 доби).
  14. Метал Місяця - срібло. День Місяця - понеділок.
  15. В зв'язку з тим, що сила тяжіння на Місяці в 6 разів менша ніж на Землі, вона  не може утримати атмосферу біля поверхні. Тому на Місяці 2 тижні світить Сонце і температура піднімається до +130о С, а потім після двотижневої ночі температура падає до -160о С. Різниця добових температур на Місяці така, що його мешканці могли б удень купатися в розплавленій сірці (+ 129,5о С), а вночі кататися на ковзанах по замерзлому спирту (- 127,5о С).
  16. Відбите світло від поверхні Місяця долітає до Землі трохи більше, ніж за секунду. Космічна ракета долітає за кілька днів.
  17. На поверхні Місяця є моря і материки з кільцевими кратерами від падіння метеоритів та астероїдів. Вкрита вона кількаметровим реголітом (шаром пилу та уламками каміння). Найвища гора на Місяці має висоту 11,5 км. Перші карти Місяця виготовив Томас Харріот 1609 року.
  18. Перебуваючи на невеликій відстані від Землі Місяць дією гравітаційного поля викликає двічі на добу морські припливи і відпливи. Внаслідок цього рівень води піднімається від 1-18 метрів в залежності від характеру узбережжя.
  19. Основи наукових знань про Місяць заклав Галілей. Він детально описав поверхню Місяця, назвав основні елементи його рельєфу. Дослідження Місяця розпочалось в 1959 році, коли АМС Радянського Союзу "Луна-2" долетіла до поверхні Місяця, а "Луна-3" вперше в світі сфотографувала протилежний бік Місяця. 21 липня 1969 року на поверхню Місяця здійснив посадку пілотований космічний корабель "Аполлон-ІІ" з трьома астронавтами (США). Астронавт Нейл Армстронг зробив перший крок по поверхні іншого світу зі словами: "Це невеликий крок для людини, але великий стрибок для людства".
  20. Останні дослідження доказують, що Місяць появився "всього" біля 60 млн років після зародження Сонячної системи.
  21. Екологічна система Землі перебуває в стані стійкої рівноваги. Але екологічну катастрофу може створити людина внаслідок техногенної діяльності.
  22. Місячний серп і зорі - символи ісламської релігії. На прапорах 8 країн зображений півмісяць: Азербайджан, Алжир,  Мавританія, Малайзії, Мальдів, Сінгапур, Туніс, Туреччина.

  23. Американські астронавти були на Місяці шість разів: вперше -  16 липня 1969 року (Армстронг). Останній раз на поверхню Місяця людина ступала в 1972 році. 12 жовтня 1992 року в США з нагоди святкування 500-річчя з дня відкриття Америки Колумбом вчені оголосили міжнародний конкурс "Колумбус-500" на розробку космічного апарата на зразок колумбових каравел, які рухались би під дією сонячного вітру. По умовах проекту всі проекти повинні передбачати обов'язкове скидання на Місяць пам'ятного вимпела і масою не більше 500 кг. Один з проектів вітрильника мав площу вітрил чотири гектари, які виготовлені з тонкої дзеркальної плівки товщиною всього 2-4 мкм. З висоти 1000 км розгорнуте вітрило відкине на Землю сонячний "зайчик" діаметром 10 км (яскравість цього джерела світла дорівнює яскравості 300 повних Місяців.

  24. За повідомленням інформаційного агентства Сіньхуа, 30 травня 2023 року в багатому нафтою регіоні Китаю Сіньцзян почалося буріння найглибшої свердловини в історії країни. Вузький вал увійде в землю на глибину понад 10 000 метрів і пройде наскрізь понад десять континентальних пластів. Очікується, що занурення займе 457 днів. Найглибша рукотворна свердловина на Землі знаходиться в росії під мурманськом. Вона має глибину 12 262 метри. Діаметр її верхньої частини складє всього 92 см, а нижньої – 21,5 см. Після ряду аварій в 1991 свердловина була законсервована – після 20 років буріння.

    Вчені розкрили таємницю зворотнього боку Місяця

    Спустя 55 років, коли радянський апарат «Луна-3» передав нам перші знімки зворотнього боку Місяця, людство разгадало загадку, чому невидима для нас сторона виглядає зовсім инакше, ніж видима. На видимому боці Місяця зафіксоровані так звані «моря» (застывшие озера магматического базальта), які утворились після ударів метеоритів, а на зворотньому боці нічного світила их дуже мало.
    Астрофізики з Пенсільванського університету вважають, причина є в тому, що півкулі Місяця відрізняються по товщині місячної кори. Это обусловлено возникновением Луны, когда 4,5 млрд лет назад гигантский объект по имени Тея ударился о Землю. Внешние слои нашей планеты и той таинственной Теи как бы брызнули в космос и постепенно сформировали Луну. Ученые предполагают, что Луна за все время своего существования была обращена к Земле одной и той же стороной. Из-за тепла, излучаемого Землей, ближняя к нам сторона Луны остывала медленнее. Именно поэтому на видимой ее стороне больше «морей».
  25. Аерокосмічне агентство Сполучених Штатів NASA підписало угоду Artemis Accords з агентствами країн-партнерів, спільно вони будуть освоювати Місяць і реалізувати інші космічні програми.

    Деталі: Угода Артеміди - це перелік принципів, якими учасники будуть керуватися при дослідженні супутника Землі.

    Угоду підписали Австралія, Канада, Японія, Люксембург, Італія, Великобританія, Об'єднані Арабські Емірати і США.

    Метою програми Artemis є висадка двох астронавтів біля південного полюса Місяця у 2024 році і забезпечення сталої присутності людей на цьому космічному об'єкті до кінця десятиліття. Цього NASA розраховує досягти за допомогою міжнародних партнерів і а також за сприяння приватних компаній.

    Ще весною 2019 року NASA анонсувало проект трьохетапної місячної програми Artemis. Перший етап Artemis 1 (2021 рік) передбачає безпілотний політ встановленого на ракету Space Launch System (SLS) корабля Orion навколо Місяця і його повернення на Землю.

    Другий етап Artemis 2 (2023 рік) - обліт природного супутника Землі вже з екіпажем на борту.

    На завершальному етапі Artemis 3 (2024 рік) NASA планує здійснити висадку астронавтів на Місяць, а потім відправити їх до Марса, орієнтовно в середині 2030-х років.

    Вчені нещодавно знайшли у верхніх шарах атмосфери сліди так званого космічного урагану: справжній шторм з хмарами плазми вирував протягом декількох годин.

    Найчастіше урагани формуються над теплими морями в нижніх шарах атмосфери, зокрема, в тропосфері. Вони характеризуються наявністю області низького тиску в центрі (епіцентру або очі урагану), сильними спіральними вітрами, а також інтенсивними опадами.

    У космосі астрономи помітили схожі урагани на Марсі, Сатурні і Юпітері. Існують ще сонячні гази, що кружляють глибоко в атмосфері Сонця – так звані сонячні смерчі шириною в кілька радіусів Землі.

    Однак у верхніх шарах атмосфери, де практично немає повітря, нічого схожого зі звичайними ураганами не відзначалося і вважалося, що штормів там бути не може через відсутність умов для їх утворення. А спостереження, зафіксовані над Північним полюсом військовими метеорологічними супутниками ще в серпні 2014 року, виявилися тільки зараз в процесі ретроспективного аналізу, який спільно провели вчені з Китаю, Норвегії, Великобританії, США. Коли супутники оберталися навколо нашої планети й проходили над Північним полюсом, вони вловили проблиски масивного обурення в верхніх шарах атмосфери.

    Своєю назвою космічний ураган зобов’язаний механізмам і структурі, через які шторм дуже нагадував більше звичні для всього світу дощові урагани. Правда, в цьому випадку замість води вихорова маса викидала електрони, через що ураган супроводжувало полярне сяйво.

    Фіксація спостережень і моделювання дали повну картину справжнього шторму. У діаметрі він досягав 1000 км і при цьому складався з великої кількості спіральних рукавів, закручених проти годинникової стрілки. Ураган тривав приблизно 8 годин, після чого поступово розсіявся.

    Що цікаво, ця подія відбулася при низькій геомагнітної та сонячної активності. Тобто, на думку вчених, такі шторми можуть виникати навіть на кордоні атмосфери інших планет з космосом.

    Урагани зазвичай пов’язані з сильним переносом енергії й мас. Тобто причиною їх космічних побратимів повинні виступати швидкі потоки плазми, що випускаються Сонцем в так званому сонячному вітрі, і заряджені частинки в магнітосфері та іоносфері Землі. А оскільки у всіх планет в нашій Сонячній системі є магнітні поля і плазма, то це ще один факт на користь припущення, що урагани в космосі можуть бути вельми поширені.

    Це розуміння змушує вчених по-новому поглянути на процес взаємодії сонячного вітру, магнітосфери та іоносфери в спокійних геомагнітних умовах. Коли ці хмари заряджених частинок летять в космосі, вони можуть підживлювати магнітні бурі й викликати дивовижні прояви північного або південного сяйва.

    Крім того, вчені регулярно спостерігають за космічною погодою, тому що випромінювання від сонця може завдати шкоди супутникам на орбіті та іноді порушити інфраструктуру на землі, наприклад, викликати скачки напруги в лініях електропередач.

    А інші космічні урагани (якщо їх існування підтвердиться) можуть мати наслідки для систем зв’язку та навігації. Завдяки їх вивченню можна буде передбачити проблеми з високочастотним радіозв’язком і уникнути помилок в роботі радіолокаційних систем, супутникової навігації та ін.

    Зараз та ж група вчених планує провести додаткові дослідження, щоб визначити, як часто трапляються космічні урагани такого розміру і тривалості й чи мають місце коротші та слабші шторми.

    Нагадаємо, на орбіті Землі вибухнув метеорологічний супутник NOAA-17 космічного агентства NASA. 07.04.2021р.

    Місяць освітлить Земля. Незабаром можна буде спостерігати астрономічний феномен – сяйво да Вінчі

    15.05.2023,   22:27    249
     

    Феномен під назвою сяйво Землі вперше пояснив ще Леонардо да Вінчі у 16 столітті. У цей момент Місяць освітлюється відбитим світлом нашої планети.

    У неділю, 21 квітня, українці зможуть стати свідками незвичайного космічного феномену. Приблизно о 23:00 за Києвом потрібно буде подивитися на захід, і ви побачите, що на Місяці видно тонкий півмісяць. Тільки 5% видимої частини супутника нашої планети буде освітлено світлом Сонця. Водночас інша частина Місяця буде слабко світитися через феномен відомий як сяйво Землі, вперше пояснений знаменитим вченим Леонардо да Вінчі, пише

    Последний раз человек ходил по поверхности Луны в 1972 году
    Больше читайте тут: https://gordonua.com/news/worldnews/direktor-nasa-soobshchil-chto-pervaya-zhenshchina-vysaditsya-na-lunu-v-2024-godu-990884.html
    Последний раз человек ходил по поверхности Луны в 1972 году
    Больше читайте тут: https://gordonua.com/news/worldnews/direktor-nasa-soobshchil-chto-pervaya-zhenshchina-vysaditsya-na-lunu-v-2024-godu-990884.html
    Последний раз человек ходил по поверхности Луны в 1972 году
    Больше читайте тут: https://gordonua.com/news/worldnews/direktor-nasa-soobshchil-chto-pervaya-zhenshchina-vysaditsya-na-lunu-v-2024-godu-990884.html
    В яких літературних творах описані подорожі на Місяць? (1. Г. Уелс, "Перші люди на Місяці"; 2. Е. Ростан "Сірано де Бержерак".)
    Якими способами літературні герої попали на наш природній супутник? (1. На пластині з речовини "кейворіт"; 2. "Лягти на залізний лист і сильними ривками магніт підкидати. Він цей залізний лист підтягне доверху. Знову підкиньте. Так до Місяця і вправляйтесь".) 
Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (19.08.2020)
Переглядів: 162 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: