1. Астрономія - наука, яка вивчає походження, будову, рух та розвиток небесних тіл, їх систем й усього Всесвіту. Фундаментальна наука, яка тісно пов'язана з фізикою, хімією, науками про Землю, космонавтикою і має прикладне значення.

2. Небесна сфера - це уявна сфера довільного радіуса, на яку проектуються всі небесні світила і в центрі якої знаходиться спостерігач.

3. Сузір'я - це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що включає всі астрономічні об'єкти, які знаходяться на ній постійно.

4. Добове обертання небесної сфери - це наслідок обертання Землі навколо власної осі.

5. Рух Сонця по екліптиці і зміна вигляду зоряного неба впродовж року - це наслідок обертання Землі навколо Сонця.

6. Існування різних систем лічби часу (місцевий час, поясний час, всесвітній час) обумовлене практичними потребами людини.

7. Календар - це система лічби великих проміжків часу. В Україні використовується григоріанський календар (новий стиль).

8. Астрономія сьогодні - це всехвильова наука, яка досліджує небесні світила за допомогою телескопів.

9. Оптичні телескопи бувають лінзові (рефрактори) і дзеркальні (рефлектори). Основне призначення телескопа - зібрати більше світла і збільшити кут зору, під яким спостерігається те чи інше світило. В сучасній астрономії використовують, окрім оптичних, інші телескопи: радіотелескопи, інфрачервоні, як наземні, так і орбітальні.

10. Астрономічна обсерваторія - це науковий центр, де за допомогою телескопів спостерігають небесні об'єкти.

11. Місяць - найближче до Землі небесне тіло, природний супутник нашої планети. Умови видимості Місяця в різні пори року дуже відрізняються. Влітку в повні Місяць перебуває на небі низько і недовго, а взимку сяє високо і довго, бо дуга екліптики на нічному літньому небі лежить під небесним екватором, а взимку - над ним. Поверхня Місяця світиться відбитим сонячним світлом, тому його зовнішній вигляд змінюється залежно від положення його відносно Сонця. Тому говорять про 8 фаз Місяця. Головні фази чотири: новий Місяць, перша чверть, повня, третя чверть. Проміжок часу між двома однойменними фазами Місяця (час зміни фаз) називається синодичним місяцем і становить 29,5 земної доби. Час обертання Місяця навколо Землі називають сидеричним місяцем (зоряним) і становить 27,3 земної доби. Місячні та сонячні затемнення відбуваються при відповідних взаємних положеннях Сонця, Землі й Місяця в космічному просторі. Місяць двічі на місяць опиняється на лінії Земля - Сонце. У такі моменти може настати сонячне чи місячне затемнення. Кожного року обов'язково буває два, а за доброго збігу обставин, і п'ять сонячних затемнень. Місячних затемнень може бути два чи три, а може і зовсім не бути. Отже, за рік мінімальна кількість затемнень - два (сонячні), максимальна - сім (5 сонячних і 2 місячних, або 4 сонячних і 3 місячних).

12. Сонячна система в наш час нараховує 8 великих планет, які поділяються на дві групи: планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля, Марс) і планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). За особливостями свого видимого руху на небесній сфері планети поділяються на дві групи: нижні (Меркурій, Венера) і верхні (Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун).

13. Закони Кеплера:
13.1. Кожна з планет рухається навколо Сонця по еліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.
13.2. Радіус-вектор планети за однакові інтервали часу описує рівновеликі площі.
13.3. Квадрати сидеричних періодів обертання планет відносяться як куби великих півосей їхніх орбіт.

14. Астероїди - це малі планети Сонячної системи, розташовані в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером.

15. Планети Сонячної системи (окрім Меркурія і Венери) мають супутники, а планети-гіганти ще й кільця.

16. "Падаюча зірка" - це явище метеора, яке до справжніх зір жодного відношення не має.