Природа створила велику кількість рухомих механізмів, але всі вони обмеженого взаємного переміщення - "від і до". Причина в тому, що всі шарніри ("деталі") живих істот складаються  з органічних тканин, які потребують живлення і керування. Здійснити живлення тканин і передачу сигналів нервовій системі можна тільки при обмеженому переміщенні частин живого механізму. Ось чому найскладніші шийні хребці деяких птахів на дозволяють повернути голову хоч би на один оберт.

Колесо обертається на осі на будь-який кут, здійснити органічний зв'язок в цих умовах неможливо. Колесо і вісь автономні, самостійні (відсутні органічні зв'язки), але з другої сторони вони строго взаємозв'язані формою і розмірами.

Колесо створила людина в процесі праці. Спочатку колесо слугувало пасивно: в тачці, в телезі, в екіпажі. З'явилась потреба в дорогах. В природі доріг немає.

Згодом людина створила активне колесо, колесо-двигун. З'явилась проблема взаємозаміни. Тоді з'явились стандарти, система допусків і присадок. Так створилось сучасне колесо локомотива, паровоза, парохода і, накінець, автомобіля.

Ось чому природа не змогла створити колесо, зрештою, воно їй і не потрібне.

 Л. Селяков