Параграф 34.

Фотоефект

1. Відкрито у 1887 році; Герц (німець), Гельвакс (італієць).
2. Означення: явище виривання електронів речовини під дією світла.
3. Види: зовнішній (з поверхні речовини); внутрішній (в об'ємі напівпровідника).
4. Фізична суть: взаємодія речовини і поля, внаслідок якої зростає кінетична енергія електронів речовини.
5. Умови спостереження: частота ν падаючого на речовину світла повинна бути більшою за мінімальну частоту ν _min   для даної речовини.
6. Характеризують: ν _{min -}  червона межа фотоефекту;  A_в - робота виходу електронів; E_к - кінетична енергія фотоелектронів; U_з - затримуюча напруга.
7. Закони, що описують: закони Столєтова, рівняння Ейнштейна.
8. Теорія, що пояснює: хвильова теорія Максвелла; квантова  (корпускулярна) теорія Планка-Ейнштейна.
9. Практичне застосування: фотоелементи, сонячні батареї, фотореле (контроль метро, освітлення вулиць, маяки, запуск і зупинка електродвигунів), телебачення, пристрої техніки безпеки, відтворення звуку, автоматизація виробничих процесів.

Гіпотеза Ейнштейна про переривисту природу світла

Рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

Фізичний зміст понять "робота виходу електрона" і "червона межа фотоефекту".

Фоторезистор. Принцип дії: зміна електропровідності під дією світла. Застосування: фотореле (для автоматизації виробничих процесів; для контролю продукції); фототелеграф; звукове кіно.

Фотоелемент. Принцип дії: перетворення енергії світла в електричну. Застосування:сонячні батареї (на ШСЗ, космічних кораблях); геліотехнічні установки; фотоелектричні експонометри; телевізійний зв'язок.