Падіння напру́ги — різниця потенціалів між кінцями ділянки електричного кола, в якому протікає електричний струм.

Позначається здебільшого літерою U, вимірюється у вольтах.

Падіння напруги визначається силою струму й властивостями елементів ділянки електричного кола.

Падіння напруги на резисторі із опором R дорівнює

,

де I — сила струму.

Для нелінійних елементів електричного кола падіння напруги визначається їхніми вольт-амперними характеристиками.

Принципова різниця між напругою і падінням напруги у тому, що напруга прикладається до ділянки кола, в той час як падіння напруги визначається струмом через елемент. У випадку єдиного елемента на ділянці різниці немає - падіння напруги дорівнює напрузі. Однак, у випадку кількох елементів на ділянці кола, тільки сумарне падіння напруги на всіх елементах дорівнює напрузі. Розрахунок падіння напруги на кожному з елементів потребує визначення сили струму, який протікає через кожен елемент. Для складних ділянок кола ці обчислення проводяться одночасно, використовуючи правила Кірхгофа (у випадку лінійних елементів).