Янок Петро Григорович

Ярослав Гаврилюк - учасник Міжнародної олімпіади з географії

Yanok2524 — Sun, 17 Jun 2018 10:26:02 GMT

Учень Дубенської СЗОШ № 5 Гаврилюк Ярослав захищатиме честь України на Міжнародній олімпіаді з географії у Таїланді.

Виборовши друге місце на Всеукраїнській олімпіаді (ІУ етап) з географії (вчитель Клигіна В.І.) та враховуючи те, що Гаврилюк Ярослав відмінно володіє англійською мовою, його в числі восьми кандидатів було запрошено на навчально-тренувальні збори в Київ. За результатами цих занять мали визначити чотирьох учасників Міжнародної олімпіади з географії, яка цього року буде проходити в Таїланді. З 11 червня по 16 червня 2018 року Ярослав перебував у Києві на відбіркових заняттях. Серед кандидатів на поїздку в Таїланд були представники в основному спеціалізованих шкіл, де поглиблено вивчають англійську мову. Після напружених випробувань Ярослав у рейтингу зайняв друге місце і тим самим забезпечив собі поїздку на Міжнародну олімпіаду з географії в Таїланд, де буде захищати честь України. На скільки мені відомо, це вперше за історію сучасного Дубна. Вітаємо Ярослава Гаврилюка та його вчителя Клигіну Валентину Іванівну з черговою перемогою і бажаємо перемоги на Міжнародній олімпіаді! Молодці!

Ігри з класного менеджменту

Yanok2524 — Sun, 07 Jan 2018 18:18:30 GMT

Щоб навчити дітей працювати в команді, аналізувати проблеми і толерантно ставитися до різних поглядів, важливо створити в класі доброзичливу атмосферу. Пропонуємо кілька вправ з Classroom Management, що допоможуть вчителям у цьому.

«Що змінилося в моєму однокласникові?»

Тривалість — 8-12 хвилин

Попросіть дітей стати у дві шеренги — один навпроти одного. Дайте учням 30 секунд, щоб запам’ятати одяг, взуття та зачіски один одного.

Потім попросіть дітей в одній шерензі відвернутися або заплющити очі. Учні з іншої шеренги мають у цей час змінити чотири речі у своєму зовнішньому вигляді. Можна, наприклад, помінятися черевиками, інакше пов’язати шарф, вдягнути окуляри.

Після цього діти повинні назвати зміни, що відбулися з їхніми однокласниками навпроти. Потім шеренги міняються ролями.

Навіщо?

Вправа вимагає від дітей великої зосередженості, допомагає зконцентруватися і тренує зорову пам’ять. А завдяки ігровій формі та невимушеній атмосфері учні можуть пожартувати й здружитися. Це саме те, що потрібно підліткам.

Спілкування та групова взаємодія — це база, що рятує від гострої підліткової кризи. Оскільки настрій у підлітків нестабільний, такі коротенькі перерви на вправу під час уроку допомагають переключитися і відпочити.

«Ми так бачимо»

Тривалість — до 25 хвилин

Запропонуйте дітям створити колективний колаж на тему, на яку можна пофантазувати й помріяти, наприклад: «Ідеальні літні канікули», «Навчання в школі мрії», «Ким я хочу стати», «Що для мене успіх», «Які винаходи майбутнього полегшать життя людини».

Використовуйте кольорові фарби, олівці, старі газети та журнали, клей, скотч, ватман.

Навіщо?

Командна робота сприяє діалогу в класі. Адже показує, що навчатися можна не лише вертикально, тобто від вчителя, а й горизонтально — один в одного.

Створення колажу вчить мислити більш масштабно та цілісно. Часом певне поняття може здаватися зрозумілим, а його значення — вичерпним. Утім, коли діти працюють у команді, хтось завжди може доповнити чи додати щось нове в уже відомі теми.

«Неіснуючий звір»

Тривалість — 10 хвилин

Поділіть дітей на групи. Їх кількість залежатиме від кількості учнів у класі. В ідеалі, в одній групі має бути 7-10 дітей.

Запропонуйте учням створити разом звіра, який ніколи не існував. Для цього учні мають використовувати різні положення тіла. Вони можуть триматися за руки чи обійняти один одного.

Поставте умову — у групі, де 10 дітей, підлоги можуть торкатися лише 14 ніг і 12 рук, а не всі 20. Тобто, комусь доведеться стояти на одній нозі. А руки не завжди зможуть стати точкою опори — доведеться покладатися на членів команди.

Завдання полягає в тому, щоб діти змогли швидко домовитися, розподілити між собою «частини тіла» звіра та простояти нерухомо принаймні 30 секунд.

Гра може мати різні варіації. Замість звіра можна запропонувати учням створити автомобіль, який матиме чотири колеса, двигун, кабіну, водія та причеп.

Навіщо?

Перші навички співпраці та взаємодопомоги у школі діти здобувають під час ігор у команді з лімітом часу. Такі умови допомагають учням мобілізуватися, імпровізувати та винаходити креативні розв’язання ситуації просто тут і зараз.

Також ми вчимо дітей зважати на інших, поступатися їм. Це особливо ефективно, якщо учні мають у своїй команді дитину з інвалідністю. Отож разом думають, як максимально допомогти товаришу і включити його в гру. Так виховується толерантне ставлення до тих, хто відрізняється.

«Мій напарник відповів би так…»

Тривалість — 25 хвилин

Запропонуйте учням розбитися на пари. Допоможіть їм зробити це таким чином, щоб удвох працювали діти, які до цього не особливо багато спілкувалися між собою.

Дайте кожній парі 5 хвилин на те, щоб розпитати один одного про улюблену музику, шкільні предмети, фільми, хобі, найкращі спогади, членів сім’ї тощо. Поясніть дітям, що розпитувати треба швидко, однак детально.

Після цього посадіть учнів у коло. Тепер напарники сидять разом, але говорити один з одним їм заборонено. Інші учні запитують першу дитину з пари про другу.

Починаємо з простого: «Як звати твого напарника/напарницю?», «Які його/її улюблені предмети?», «Скільки років його/її сестрі?» А завершуємо складнішим: «Який у нього/неї улюблений фільм та чому саме він?», «Який найкращий спогад з канікул?»

Попередьте дітей: якщо вони точно не знають, що б відповів їх напарник, повинні спробувати поставити себе на місце друга, поглянути на запитання його очима та сфантазувати відповідь.

Навіщо?

Гра вчить активно слухати інших і наочно демонструє, як це важливо для взаєморозуміння. Допомагає концентрувати увагу, щоб запам’ятати інформацію. Підвищує рівень емпатії, бо діти мають змогу порозпитувати інших та розповісти про себе.

Також гра допомагає створити атмосферу довіри й розвиває почуття гумору. Адже часто виникають смішні відповіді на запитання, які не встигли проговорити в парі.

«Вгадай мене за написаним»

Тривалість — 10 хвилин

Роздайте учням картки чи папірці, де кожен пише коротенькі відповіді на кілька запитань. Наприклад: «З їжі я найбільше люблю…», «У вільний час я…», «Моя улюблена музика/книга…», «Влітку я…»

Зберіть картки та перемішайте їх на столі. Нехай кожен візьме собі одну. Завдання дитини — відгадати, кому належить картка. І пояснити, чому саме вона так вважає.

Навіщо?

Гра гуртує колектив, бо дає змогу більше дізнатися про однокласників. Допомагає розвивати уважність і гнучкість, коли в умовах обмеженого часу слід дати аргументовану відповідь на запитання: «Чому ти так думаєш?»

Для вчителів такі ігри можуть бути діагностичними. Якщо про певну дитину однокласники не можуть сказати нічого, є велика ймовірність, що вона виключена з колективу. Або ж у класі прихований конфлікт.

«Носоріг»

Тривалість — 8-15 хвилин

Поділіть клас на кілька невеликих груп. Кожній запропонуйте пару з двох дуже різнорідних слів. Наприклад, «зима та стілець», «яблуко та носоріг», «університет і робот».

Дайте групам 5 хвилин, щоб знайти мінімум 6 схожостей між першим і другим словом. Нехай кожна група презентує подібності, а учні з інших груп зльоту дають свої доповнення.

Навіщо?

Гра розвиває критичне мислення та аналіз. Діти вчаться шукати схожості навіть там, де на перший погляд їх бути не може. Порівнювати властивості та якості тих чи інших предметів і явищ.

Одночасно такі завдання добре впливають на групову взаємодію й співпрацю, бо групи для ігор щоразу змінюються.

Для батьків

Yanok2524 — Sun, 26 Nov 2017 19:03:58 GMT

Шановні батьки!
РОЗВИВАЙТЕ КРЕАТИВНИХ, ТВОРЧИХ, ГЕНІАЛЬНИХ ДІТЕЙ!

У цьому Вам допоможе блокнот-тренажер "Гімнастика для мозку". Це система розвитку інтелекту для дітей від 7 та від 8 років.
Ознайомитися можна на сайті http://note3.marlet.com.ua/
Або зателефонувавши за номером 068-46 86 929

Поради вчителю: про дисципліну

Yanok2524 — Fri, 03 Nov 2017 18:57:12 GMT

Дисципліна в класі: 5 порад учителю

Як учителю навчитися «володіти аудиторією», втримувати увагу класу та «правильно» робити зауваження? Як поводитися, щоб учні не боялися, а саме поважали? Та як не дозволити «сісти собі на голову»? 5 цінних порад учителю…

МЕНШЕ СЛІВ

Чим менше слів – тим сильніший ефект. Будьте лаконічними. Коли людина говорить багато і швидко, це видає її хвилювання та нерішучість. Коли ви говорите коротко і по суті, це свідчить про підготовленість та впевненість у собі. Використовуйте прості синтаксичні конструкції та виражайте свої думки просто і зрозуміло. Так потрібна інформація не загубиться серед зайвих фраз.

НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ПЕРЕКРИЧАТИ УЧНІВ

Покажіть, що говоритимете лише тоді, коли в класі буде повна тиша. Так ви продемонструєте, що не збираєтеся ні з ким змагатися за увагу. Що вам вирішувати, хто коли говоритиме. Інколи для цього потрібно зупинитися та перерватися на півслові. Повторити ще раз, ще більше скорочуючи фразу та збільшуючи час паузи. І так до моменту, доки учні не втихомиряться.

НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ВТЯГУВАТИ СЕБЕ У СУПЕРЕЧКУ

Не дозволяйте втягувати себе у діалог, який не стосується теми. Це особливо актуально, коли учитель робить зауваження, а учень «виправдовується» або починає сперечатися. Не відповідайте на «аргументи», повторіть власну вимогу чи зауваження. Звучить дещо безкомпромісно, але це ваше рішення і ви в ньому впевнені. Ваше завдання – відновити дисципліну.

МОВА ТІЛА

Вимагати тишини можна не лише словами, а й жестами чи поглядом. Щоб підкреслити важливість певних слів, поверніться до співрозмовника усім тілом. Дивіться у вічі, злегка нахиліться (цей жест свідчить про те, що у вас все під контролем). Коли даєте завдання, стійте на одному місці. Не потрібно жестикулювати, краще скласти руки за спину. І не відволікайтеся на сторонні справи.

НЕ ПІДВИЩУЙТЕ ГОЛОС

Коли вчитель втрачає контроль над класом, перший імпульс – підвищити голос, перекричати учнів. Насправді підвищення голосу свідчить про хвилювання та страх, і учні це дуже тонко відчувають. Інколи провокують ще більше. Щоб втримати увагу, краще говорити повільніше і тихіше. Знижуйте голос. Нехай учні в прямому сенсі цього слова прислуховуються до вас.

Виховання

Yanok2524 — Mon, 09 May 2016 20:49:21 GMT

«С древних времен считается, что выдающийся талант — это прежде всего наследственность, каприз природы. Кода нам говорят, что Моцарт дал свой первый концерт в возрасте трех лет или что Джон Стюарт Милл читал классическую литературу по-латыни в этом же возрасте, большинство реагирует просто: «Конечно, они же гении».

Однако подробный анализ ранних лет жизни и Моцарта и Милла говорит о том, что их строго воспитывали отцы, которые хотели сделать своих детей выдающимися. Я предполагаю, что ни Моцарт, ни Милл не были рождены гениями, их талант развился максимально благодаря тому, что им с самого раннего детства создали благоприятные условия и дали прекрасное образование».

Так начинается всемирно известный труд по детской психологии выдающегося японского педагога Масару Ибуки «После трех уже поздно». В своем предисловии к этой книге директор Института развити потенциальных возможностей человека, американец Глен Доуман написал: «Я думаю, что предлагаемая книга — одна из самых важных книг, когда-либо написанных. И я думаю, что ее должны прочитать все, живущие на Земле родители». И это истинная правда, после прочтения этой работы скорее всего вы начнете гораздо лучше понимать своего малыша, даже если он еще не умеет говорить и сумеете избежать многих ошибок.

Мы решили познакомить вас с некоторыми цитатами, которые, как нам кажется, раскрывают суть идей Масару Ибуки.

«Образование и окружающая среда, в которую попадает младенец сразу после рождения, определяет, кем он станет – человеком или волком!»

«Ключ к развитию умственных способностей ребенка — это его личный опыт познания в первые три года жизни, т.е. в период развития мозговых клеток. Ни один ребенок не рождается гением, и ни один – дураком. Все зависит от стимуляции и степени развития головного мозга в решающие годы жизни ребенка. Это годы с рождения до трехлетнего возраста. В детском саду воспитывать уже поздно».

«Все люди, если они не имеют физических недостатков, рождаются приблизительно одинаковыми. Ответственность за разделение детей на умных и глупых, забитых и агрессивных ложится на воспитание».

«Основная цель раннего развития – это предотвратить появление несчастных детей».

«Период, когда связи между клетками формируются наиболее активно, – это период от рождения ребенка до трех лет. В это время зарождается примерно 70-80% таких соединений. И по мере того как они развиваются, возрастают возможности мозга. Уже в первые шесть месяцев после рождения мозг достигает 50% своего взрослого потенциала, а к трем годам — 80%. Если в первые три года не образовалась прочная база, бесполезно учить, как ее использовать. Это все равно, что пытаться достигнуть хороших результатов, работая на плохом компьютере».

«Ребенку в возрасте до трех лет нетрудно выучить то, что его интересует, и вас не должно беспокоить количество энергии и сил, затраченных при этом».

«Когда в уме сформирован образец родного языка, уже трудно воспринимать образцы чужого. Однако, мозг ребенка до трех лет способен усвоить систему мышления не только своего родного языка, но и любого другого, причем процесс этот может идти одновременно. Поэтому дети в таком возрасте без особого труда могут говорить на любом языке, как на родном».

«Именно благодаря окружающей среде и жизненному опыту дети, такие одинаковые при рождении, вырастают с разными способностями и характерами».

«Научить ребенка кататься на роликах уже после того, как он научился ходить, чрезвычайно сложно, а примерно в то же время, когда он учится ходить, можно, и через пару месяцев из него получится прекрасный фигурист».

Чем опасны няни с плохим знанием родного языка даже для младенцев.

«Молодого человека послали работать за границу, а его жена с новорожденной девочкой поехала жить к своим родителям в Тохоку. Дедушка и бабушка обожали свою внучку, много играли и разговаривали с ней. Через год, закончив дела, молодой человек вернулся, и они с женой и ребенком опять поселились в Токио. В то время их девочка была еще слишком мала, чтобы говорить. Но когда она заговорила, родители пришли в замешательство: все слова, которые произносила их дочь, были на диалекте Тохоку. Это было очень странно, потому что все члены семьи говорили на общепринятом японском языке, и только дочка — на диалекте. Даже через несколько лет, когда девочка пошла в школу, она все еще не могла избавиться от акцента Тохоку.

Оказалось, что еще до того, как ребенок научился говорить, этот диалект распространился по каналам его мозга. А когда следы уже образовались, чрезвычайно сложно стереть их, чтобы начать прокладывать новые».

Комната, лишенная стимуляторов, — вредна для малыша.

«Эксперименты, проведенные профессором Брунером в Америке, показали, что степень внешнего воздействия той среды, в которой находится маленький ребенок, оказывает заметное влияние на развитие детского интеллекта. Он доказал это следующими исследованиями. Сначала он разделил группу новорожденных детей на 2 части, поместив одних в условия, совершенно лишенные стимуляторов, а других – в комнату с яркими цветастыми обоями, цветным потолком, пестрыми одеялами, где через окно было видно, как работают врачи и медсестры. Здесь даже играла музыка.

Обе группы воспитывались в разных условиях несколько месяцев, после чего были проведены тесты на определение интеллектуального развития. Каждому ребенку предлагался блестящий предмет, и по времени, которое ему требовалось, чтобы добраться до этого предмета, определялся уровень его развития. Результаты показали четкие различия: уровень интеллекта у детей, которые находились в пустой, голой комнате отставал на три месяца от уровня интеллекта детей из комнаты со стимулирующим окружением».

На ребенка оказывают воздействие самые неожиданные вещи.

«Карл Фридрих Гаусс, один из величайших математиков XIX века, открыл формулу суммы арифметических рядов, когда ему было всего 8 лет.

Отец Гаусса не отличался ученостью. Он был простым каменщиком, чинил стены, заборы, камины и часто брал сына с собой на работу. Гаусс подавал отцу кирпичи и считал их. По-видимому, математические способности Гаусса сформировались под влиянием этой привычки в раннем детстве».

Як стати ефективним учителем

Yanok2524 — Sun, 30 Aug 2015 18:55:23 GMT

Методи викладання: як стати ефективним учителем

Новий звіт Саттон Траст (Sutton Trust improving social mobility through education – провідна організація Великої Британії, що займається питаннями підвищення соціальної мобільності освіти, фінансує більше двохсот програм на замовлення 140-а наукових установ, ‑ пер.) наводить докази успішних методів викладання.

Питання про те, як стати добрим учителем, завжди було предметом дискусій. Така постановка питання створює досить багато проблем, оскільки просто не існує, та й не може існувати універсального рецепту для успіху вчителя, тому що різні підходи спрацьовують тільки в конкретних фахівців і для певних учнів класу.

Саттон Траст установлено, що популярні в освіті методи навчання, такі як надмірна похвала й заохочення учнів або надання їм можливості самим відкрити для себе ключові знання, насправді не дають високих позитивних результатів.

Автор докладу, професор Роберт Коі з Даремського університету стверджує, що це всього лише «стартовий пакет» для осмислення того, що ж усе-таки робить викладання ефективним.

Отже, що рекомендується в докладі? Ось десять основних позицій, які слід ураховувати вчителю у своїй роботі.

1. Знайте свій предмет

У докладі, підготовленому на підставі вивчення більше двохсот томів результатів досліджень, наголошується принаймні на шести основних сталих складових ефективності навчання. І одним із найважливіших є відмінні знання вчителем свого предмета.

Це може видатись очевидним, але в докладі наголошується, що кращі вчителі володіють більше глибокими знаннями свого предмета, проте якщо вони виявляються нижче певного рівня, то «істотно знижують» результативність у навчанні учнів.

На підставі цих позицій робиться висновок про необхідність «цільової допомоги» вчителям, надаючи їм розуміння конкретних галузей, де їхні знання слабкі, що може бути дуже корисним.

2. Похвала може принести більше шкоди, ніж користі

Так, у докладі затверджується, що похвала може бути для учнів шкідливою. Ряд досліджень, проведених фахівцями в області освіти, у тому числі Керолом Дуеком, професором психології Стенфордського університету та професорами Джоном Хетті й Хелен Тімперлі з Оклендського університету, чітко зафіксували цей феномен.

Дебора Стіек, декан Стенфордськой вищої школи, каже, що похвала перше за все призначається для того, щоб обнадіяти учня, але в той же час вона може реально «передати учню низькі очікування вчителя». Вона відзначає, якщо слабкі успіхи учня вчитель сприйняв зі співчуттям, а не із засудженням, то це швидше за все принесе учню більше шкоди, ніж користі.

Доклад містить застереження із цього приводу, називаючи такі висновки відкритими для інтерпретації, і вчителі можуть самі вирішити, як поступати в тому чи іншому випадку, оскільки методи, що використовуються вчителем, не можна застосовувати в будь-яких обставинах.

3. Контроль і оцінка навчання

Ефективне викладання має величезний уплив на досягнення учнів «із бідних сімей», а вірно організоване оцінювання є основою ефективного навчання, наголошується в докладі. Такий підхід включає надання дітям достатнього часу, щоби вони змогли вдосконалювати отримані нові знання й уміння, тобто вчитель повинен «навчати поступово».

Визначення ефективності зробити не просто, але доклад визнає, що прогрес учнів є тим мірилом, за допомогою якого слід оцінювати якість роботи вчителя.

4. Уподобання у методиці викладання

Природа причин, з яких вчителі використовують ті чи інші форми та методи навчання у класі та сподіваються добитися позитивних успіхів учнів, упливає на їхню успішність. Мікі Ескью, автор методики визначення ефективності роботи вчителів, уважає, що думки вчителя про те, як саме треба викладати, наприклад, математику, разом з уявленнями вчителя про те, наскільки діти її засвоять, є важливим чинником ефективності навчання.

Разом із тим дані, що підтверджують це, не є достатньо переконливими. Дослідження професорів Стіва Хіггінса з Даремського університету та Девіда Мозлі з Ньюкаслського університету педагогічних уподобань вчителів з використання у викладанні ІК-технологій не підтвердили стійку залежність між перевагами вчителя при виборі технології та успішністю учнів.

5. Взаємостосунки вчителя й вихованців

Така зафіксована позиція також може видатися цілком очевидною. І в докладі чітко фіксується, що механізми взаємодії вчителя з учнями мають великий уплив на процес навчання, а також створюють певну «атмосферу у класі». У докладі увага акцентується на величезній важливості створення позитивного мікроклімату у класі, щоби «постійно сприяти та підтверджувати самооцінку учнів». Успіх учня повинен бути атрибутом його зусиль, а не здібностей.

6. Управління дисципліною

Викликає інтерес, що це, як з'ясувалося, не такий значний критерій у порівнянні з високим рівнем знань вчителя свого предмета. Але управління навчальною діяльністю учнів класу, у тому числі й те, наскільки оптимально вчитель використовує час на уроці, координує свої власні ресурси та ресурси учнів, а також підтримує дисципліну учнів, відзначається як важлива складова.

7. Немає доказів, що диференціація працює

Установлено, що диференціація учнів на групи залежно від їхніх здібностей практично не впливає на результати навчання. Така установка теоретично може дозволити вчителю вибрати той темп навчання, який підходить усім учням. Учитель може в певних випадках навчати дуже швидко учнів у групі з високими здібностями та дуже поволі – з низькими.

8. Не турбуйтеся про стиль навчання

Опитування показало, що більше 90 % учителів уважають, що діти вчаться набагато краще, коли одержують навчальну інформацію в тому «стилі навчання», якому вони віддають перевагу. Але, не дивлячися на популярність такого підходу серед більшості вчителів, не зафіксовано жодних доказів того, що це насправді працює.

9. Початок навчання має бути важким

Це один із висновків, який може здивувати вчителів. Учні повинні усвідомити складність навчання в короткостроковій перспективі. Проте в міру засвоєння більшого обсягу навчальної інформації учень повинен побачити істотний прогрес у довгостроковій перспективі.

Елізабет Лігон Бьорк, професор Мічиганського університету та Роберт Бьорк, професор Каліфорнійського університету, стверджують, що вчителям необхідно спочатку підбирати досить високий рівень складності завдань для учнів, щоби вони перше за все отримали обсяг знань, необхідний у подальшому.

10. Вибудовуйте відносини з колегами та батьками

Професійна поведінка педагога, у тому числі підтримка колег і вміння розмовляти з батьками учнів, також має досить помірний уплив на процес навчання. У докладі йдеться про те, що не встановлено прямого зв'язку між практикою взаємостосунків вчителів із колегами та батьками й успішністю учнів, проте для більш широкого визначення успішного викладання такий критерій треба включити.

різьба

Yanok2524 — Sun, 16 Aug 2015 12:57:27 GMT

Дубно2

Yanok2524 — Sat, 20 Jun 2015 18:34:29 GMT

Дубно

Yanok2524 — Sat, 20 Jun 2015 18:30:03 GMT

Різьба по дереву

Yanok2524 — Mon, 19 Jan 2015 21:46:02 GMT