Параграф 33.

Оскільки квантова теорія розглядає світло як потік фотонів, то згідно із законами механіки при зіткненні вони повинні передавати імпульс тілу, на яке потрапляють. Це означає, що світло має здійснювати тиск на поверхню, на яку воно падає. Цей висновок експериментально підтвердив у 1899 р. учений П.М.Лебедєв.
   Фрідріх Артурович Цандер, девізом якого було "Ми обов'язково полетимо на Марс", в 1908 році, будучи студентом, придумав, як застосувати для польотів в космос енергію тиску світла, оскільки запаси її в просторі необмежені. Досить над космічним кораблем підняти сонячне вітрило - великий відбиваючий екран з тоненьких листів відполірованого алюмінію, і в першу ж секунду на орбіті Землі "вітрильник" додає в швидкості. За дві доби (без єдиної краплини пального) буде досягнута друга космічна швидкість, яка необхідна для польотів до інших планет.
   На основі цієї ідеї сьогодні створена реальна конструкція. Величезні лопасті з покритого алюмінієм пластика  обертаються як крила гігантського вітряка. Такому "вітрилу" не потрібен каркас: лопасті розправляються і "натягуються" під дією відцентрової сили. За рахунок зміни кута нахилу лопастей корабель і зможе маневрувати в потоках "сонячного вітру". (За Н.Коноплєва)