Параграф 35.

Бджоли добре розрізняють білий, жовтий і синій колір, а решту кольорів сприймають тільки за інтенсивністю. Зате вони впевнено почувають себе в ультрафіолетових променях: мають здатність бачити крізь листя рослин і пелюстки квітів так, як ми бачимо крізь скло.

Інфрачервоні промені. Вони носії теплової енергії у чистому повітрі і у вакуумі. Сила інфрачервоного випромінювання, яке випускають практично всі тіла, залежить від кількості виділеного тепла, а точна довжина хвилі - від температури об'єкта, який випускає теплове випромінювання. Чим гарячіше тіло, тим коротша довжина хвилі. На цьому принципі працює тепловізор (прилад нічного бачення).

Ультрафіолетові промені. Першу сонячну засмагу слід ретельно дозувати. Ультрафіолет "ламає" ДНК і певні гени починають мутувати, викликаючи надлишкове вироблення меланоцитів, які забезпечують бажану засмагу. Під дією сонця відбувається механічне травмування шкіри, і наш організм включає систему захисту. Для підготовки меланоцитів до захисту від шкідливої  дії ультрафіолету, перший контакт із сонцем має бути поступовим, дозованим. Інакше на шкірі можуть з'явитись небезпечні різноманітні утворення: папіломи, меланоми.

Якщо щодня шкіра рівномірно одержує ультрафіолет, це значно безпечніше, ніж така ж кількість випромінювання "оптом", отримана під час вихідних, відпустки, в солярії.

Наприкінці ХІХ ст. у 1881 році Іван Пулюй сконструював "лампу Пулюя", яка стала праобразом рентгенівського апарату і робив знімки будь-якої частини людського організму. Його винахід отримав срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці, що проходила в Парижі, але першу наукову статтю про винахід Пулюй опублікував через 2 місяці після В. Рентгена (грудень 1895 та лютий 1896 р.). Вся германська преса переконала світ, що "першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Рентген", а Х-промені моментально отримали назву "рентгенівських".

1. Рентгенівське випромінювання - це електромагнітне випромінювання, що знаходиться між ультрафіолетовим і гамма-випромінюванням та довжина хвилі менша 6 нм.

2. Утворюється в рентгенівських трубках: в скляний балон з відкачаним повітрям вставлені два електроди, один з них нахилений під кутом 45 градусів для гальмування швидких електронів.

3. Має велику проникну здатність, іонізує частинки середовища.

4. Застосовують в рентгеноскопії, рентгенотерапії, дефектоскопії, митному контролі, рентгено-структурному аналізі.

5. За відкриття рентгенівських променів Рентген у 1901 році отримав першу Нобелівську премію в галузі фізики. Однак першовідкривачем Х-променів вважають українця І.Пулюя.

6. В кінескопах електрони прискорюються також високою напругою і гальмуються екраном, тому він випромінює "м'які" небезпечні рентгенівські промені.