1. Скорочено.
1.1. До малих тіл Сонячної системи належать астероїди (малі планети), комети, метеорні тіла, міжпланетне середовище з пиловою та газовою складовими. Вони є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилося Сонце і великі планети.
1.2. "Метеорне тіло", іншими словами метеороїд (від 10 мкм до 1 метра) або мікрометеороїд (10 мкм - 2 мм) - це мале тіло, що рухається за геліоцентричною орбітою.
1.3. "Метеор" - це явище пов'язане із входженням метеорного тіла в атмосферу Землі або іншої планети. Яскраві метеори називають болідами.
1.4. "Метеорит" - це залишок метеорного тіла, який пройшов крізь атмосферу планети й упав на її поверхню.
1.5. Проте не завжди можна провести чітку межу між цими об'єктами: орбіти, хімічний склад, розміри.
2. Вперше у 2013 році космічний апарат "Вояджер-1" (запущений у 1977 році) досягнув краю космічного вітру і вийшов у міжзоряний простір.
3. Опорний конспект.
1. У Сонячній системі, окрім Сонця і вісьми великих планет, є малі тіла: малі планети (астероїди), комети, метеорні тіла, міжпланетний пил та космічне сміття.
2. У просторі між орбітами Марса і Юпітера за правилом Тіциуса-Боде італієць Піацці 1 січня 1801 року випадково відкрив перший астероїд (малу планету), названий в честь богині землеробства - Церера, діаметром 1000 км. Зразу ж було відкрито ще три малі планети: Паллада (діаметр 600 км), Веста (540 км) і Юнона (245 км). Тепер Церера, Плутон і Ерида - карликові планети. Діаметр найбільших астероїдів - Паллади і Вести - приблизно 500 км. На Весті виявлено найглибший кратер в Сонячній системі - Реясильвія і найвища в ньому вершина.
3. Найяскравішою серед них є Веста, має блиск 6,5. Астероїдам привласнюють номери (в порядку їх відкриття) і назви.
4. Рухаються астероїди навколо Сонця в той же бік, що й планети.
5. Найефектнішими малими тілами Сонячної системи є комети ("довговолосі"). Вони складаються з ядра, голови і хвоста.
6. Орбіти комет - це дуже витягнуті еліпси.
7. Найвідоміша з комет - комета Галлея - має період обертання 75,5 років.
8. Більшість комет прилітають в Сонячну систему з хмари Оорта.
9. Пилові частинки, що виділяються із хвоста і голови комети, розсіюються вздовж її орбіти. При рухові крізь атмосферу ці пилинки повністю руйнуються. Світлове явище, яке спостерігається при цьому називається метеором. Якщо падає одразу багато метеорів, спостерігається метеорний дощ.
10. Метеорне тіло, яке впало на Землю, називається метеоритом.
11. Залежно від хімічного складу, метеорити поділяють на кам'яні хондрити і кам'яні ахондрити.
12. З космічним пилом пов'язане цікаве оптичне явище - зодіакальне сяйво.
13. 4 жовтня 1957 року в СРСР був запущений перший в світі штучний супутник Землі. Цього дня о 22 год 28 хв в історії людства розпочалась космічна ера. Маса ШСЗ 83,6 кг. Параметри:висота в перигеї - 228 км, в апогеї - 947 км; період обертання - 96,17 хв; проіснував 92 доби; здійснив 1400 обертів навколо Землі. 4 січня він згорів, ввійшовши в шари атмосфери.
3 листопада 1957 року в СРСР запущений другий ШСЗ з собакою Лайка на борту.
Перший космічний політ людини, Юрія Гагаріна, відбувся12 квітня 1961 року і тривав рівно 1 год. 48 хв.
"Падаючі зірки серпня".
Наша планета в кінці липня на початку серпня зустрічається на орбіті з сильними метеоритними потоками, які є частинками розрушених комет. Вони летять в космосі з великою швидкістю - декілька десятків кілометрів в секунду. Попадаючи в атмосферу Землі, на висоті 100 км, частинки спалахують, згоряють і перетворюються в пару. В цей час, спостерігаючи миттєвий спалах, ми прощаємось з "падаючою зіркою". Найбільш інтенсивний метеорний потік в сузір'ї Персея. Тому їх називають персеїдами.
Найбільший метеорит Європи впав на Закарпатті і зберігається у Віденському природничо-історичному музеї.
9 червня 1866 року пополудні поблизу села Княгиня Великоберезнянського району (тоді в складі Австро-Угорщини) впав метеоритний дощ. Метеорит зі страшним гулом і спалахом вогню врізався в землю. Коли з неба летіло каміння, людей охопив страх, вони падали на землю і молились. Блискало і гриміло так, що тварини падали на коліна, а підвівшись, тікали в бік села. Євреї-гендлярі платили великі гроші за шматки метеорита, бо вірили, що "небесні камінці" принесуть їм щастя. Було зібрано близько тисячі уламків загальною масою майже півтонни, які розійшлися по десяти закордонних музеях. Найбільший, 250-кілограмовий, зберігається у Віденському Музею. Уламок був знайдений за 8 км від села Княгиня на схилі гори Стінка (1078 м) Василем Крив'яником.
Один із цікавих наслідків перебування людини в космосі - тимчасове загострення зору. Це проявляється у другій половині польоту після того, як організм звикне до невагомості. Вчені поки що не можуть пояснити причин і механізмів змін, які відбуваються в організмі космонавтів.
Метеорний потік Оріоніди народжений шлейфом частинок, залишених кометою Галлея. Орбіта комети Галлея двічі перетинає орбіту Землі, і частинки кометного пилу, що залишилися на ній, спрямовуються в земну атмосферу двічі на рік, утворюючи метеорні потоки. Весною – це Травневі Акваріди, а восени – Оріоніди.
Оріоніди спостерігаються щорічно з 2 жовтня до 7 листопада, а свого піку досягають у ніч з 21 на 22 жовтня.
| 
