Урок 8. Малі тіла Сонячної системи - астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої - Астрономія - Каталог статей - Янок Петро Григорович
Четвер, 08.12.2016, 17:02
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [82]
Фізика 10 клас [63]
Фізика 11 клас [76]
Астрономія [35]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [0]
Позакласна робота [16]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [5]
Різне [21]
Фото [8]
Методика [2]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Урок 8. Малі тіла Сонячної системи - астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої

1. Скорочено.

1.1. До малих тіл Сонячної системи належать астероїди (малі планети), комети, метеорні тіла, міжпланетне середовище з пиловою та газовою складовими. Вони є залишками тої величезної хмари космічної речовини, з якої утворилося Сонце і великі планети.

1.2. "Метеорне тіло" - це мале тіло, що рухається за геліоцентричною орбітою.

1.3. "Метеор" - це явище пов'язане із входженням метеорного тіла в атмосферу Землі або іншої планети.

1.4. "Метеорит" - це залишок метеорного тіла, який пройшов крізь атмосферу планети й упав на її поверхню.

1.5. Проте не завжди можна провести чітку межу між цими об'єктами: орбіти, хімічний склад, розміри.

2. Вперше у 2013 році космічний апарат "Вояджер-1" (запущений у 1977 році) досягнув краю космічного вітру і вийшов у міжзоряний простір.

3. Опорний конспект.

1. У Сонячній системі, окрім Сонця і вісьми великих планет, є малі тіла: малі планети (астероїди), комети, метеорні тіла, міжпланетний пил та космічне сміття.
2. Перший астероїд (малу планету) відкрив випадково італієць Піацці 1 січня 1801 року, названий в честь богині землеробства - Церера, діаметром 1000 км. Зразу ж було відкрито ще три малі планети: Паллада (діаметр 600 км), Веста (540 км) і Юнона (245 км).
3. Найяскравішою серед них є Веста, має блиск 6,5. Астероїдам привласнюють номери (в порядку їх відкриття) і назви.
4. Рухаються астероїди навколо Сонця в той же бік, що й планети.
5. Найефектнішими малими тілами Сонячної системи є комети ("довговолосі"). Вони складаються з ядра, голови і хвоста.
6. Орбіти комет - це  дуже витягнуті еліпси.
7. Найвідоміша з комет - комета Галлея - має період обертання 75,5 років.
8. Більшість комет прилітають в Сонячну систему з хмари Оорта.
9. Пилові частинки, що виділяються із хвоста і голови комети, розсіюються вздовж її орбіти. При рухові крізь атмосферу ці пилинки повністю руйнуються. Світлове явище, яке спостерігається при цьому називається метеором. Якщо падає одразу багато метеорів, спостерігається метеорний дощ.
10. Метеорне тіло, яке впало на Землю, називається метеоритом.
11. Залежно від хімічного складу, метеорити поділяють на кам'яні хондрити і кам'яні ахондрити.

12. Перший космічний політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 годину 48 хв.

"Падаючі зірки серпня".

Наша планета в кінці липня на очатку серпня зустрічається на орбіті з сильними метеоритними потоками, які є частинками розрушених комет. Вони летять в космосі з великою швидкістю - декілька десятків кілометрів в секунду. Попадаючи в атмосферу Землі, на висоті 100 км, частинки спалахують, згоряють і перетворюються в пару. В цей час, спостерігаючи миттєвий спалах, ми прощаємось з "падаючою зіркою". Найбільш інтенсивний метеорний потік в сузір'ї Персея. Тому їх називають персеїдами.

4. Найбільший метеорит Європи впав на Закарпатті і зберігається у Віденському природничо-історичному музеї.
 9 червня 1866 року пополудні поблизу села Княгиня Великоберезнянського району (тоді в складі Австро-Угорщини) впав метеоритний дощ. Метеорит зі страшним гулом і спалахом вогню врізався в землю. Коли з неба летіло каміння, людей охопив страх, вони падали на землю і молились. Блискало і гриміло так, що тварини падали на коліна, а підвівшись, тікали в бік села. Євреї-гендлярі платили великі гроші за шматки метеорита, бо вірили, що "небесні камінці" принесуть їм щастя. Було зібрано близько тисячі уламків загальною масою майже півтонни, які розійшлися по десяти закордонних музеях. Найбільший, 250-кілограмовий, зберігається у Віденському Музею. Уламок був знайдений за 8 км від села Княгиня на схилі гори Стінка (1078 м) Василем Крив'яником.

Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (19.12.2013)
Переглядів: 1886 | Рейтинг: 2.2/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: