Неділя, 24.09.2017, 00:58
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [83]
Фізика 10 клас [63]
Фізика 11 клас [76]
Астрономія [36]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [0]
Позакласна робота [16]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [7]
Різне [22]
Фото [8]
Методика [2]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Урок 3. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця та планет. Закони Кеплера.

1. За особливостями свого руху на небесній сфері планети поділяються на дві групи: нижні (Меркурій, Венера) і верхні (Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Рух всіх планет небесною сферою відбувається по-різному.

2. Меркурій і Венера перебувають на небі або в тих сузір'ях, що й Сонце, або в сусідніх. Вони можуть перебувати як на захід, так і на схід від нього, але не далі 28 (Меркурій) і 48 (Венера).

3. Найбільше кутове відхилення планети від Сонця називається найбільшою східною (на схід) і західною (на захід) елонгацією.

4. Нижні планети, подібно до маятника, "коливаються" відносно Сонця, проходячи нижнє і верхнє сполучення із Сонцем.

5. Верхні планети здійснюють петлеподібний рух.

6. Особливі положення планет відносно Сонця називаються конфігураціями. Проміжок часу між двома послідовними однаковими конфігураціями планети називається її синодичним періодом обертання.

7. Особливості руху планет пов'язані з тим, що ми спостерігаємо їхній рух із Землі, яка також обертається навколо Сонця. Петля в русі верхньої планети - це відображення руху Землі по орбіті, і чим далі планета, тим менший розмір петлі.

8. Перший закон Кеплера: кожна з планет рухається навколо Сонця по еліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.

Відстань від фокуса еліпса до його центра називається ексцентриситетом еліпса.

Найближча до Сонця точка планетної орбіти П називається перигелієм, найдальша точка орбіти А - афелієм.

9. Другий закон Кеплера: радіус-вектор планети за однакові інтервали часу описує рівновеликі площі.

10. Третій закон Кеплера: Квадрати сидеричних періодів обертання планет відносяться як куби великих півосей їхніх орбіт.

11. Календарем називають певну систему лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди - роки, місяці, тижні, дні. Люди розробили місячні, місячно-сонячні та сонячні календарі.
 Хліборобські та скотарські народи річний відлік часу пов'язували з місячним циклом. Тому найдавнішими були саме місячні календарі, які і до сьогодні зберігаються в мусульманських країнах.
З розвитком землеробства, коли виникла потреба визначати строки сівби, жнив, стежити за зміною пір року, з'явилися і сонячні календарі. У Стародавньому Римі за 7 століть до нашої ери рік складався з 10 місяців - 304 діб і починався навесні. У 46 році до н. е. Юлій Цезар провів реформу календаря, який отримав назву юліанського. Автором проекту був єгипетський жрець і астроном Созиген. Установлювався рік тривалістю 365 діб, а кожний четвертий 366 діб. Нікейський собор 325 року визнав цей календар обов'язковим для всіх християн.
Юліанський календар з римськими назвами місяців та семиденним тижнем (седмицею) з'явився на Русі в Х ст. з введенням християнства. 1582 року Папа Римський Григорій ХІІІ здійснив нову реформу. Її метою було ліквідувати розходження між календарним та астрономічним роком, яке на той час становило 10 діб. Автор проекту - італійський лікар та астроном Ліліо Гаратті (Луїджі). Тому він запропонував, що після четверга 4 жовтня 1582 року настане п'ятниця - але вже 15 жовтня. Отак і зникло 10 днів календаря.
У Росії спробу ввести григоріанський календар зустріла в багнети церква. Лише в січні 1918 року, коли різниця, становила вже 13 діб, декретом було запроваджено західно-європейський календар. День після 31 січня 1918 року постановили вважати не 1, а 14 лютого. Звідси з'явились терміни за "старим" та "новим" стилем.

В 1929 році в СРСР у радянському революційному календарі кожен місяць мав 30 днів. 5 або 6 днів, що лишилися, називалися "безмісячними канікулами". Отож в 1930 й 1931 роках існувало 30 лютого. В 1932 році календар відмінений.

В 1884 році на Міжнарожній меридіональній конференції було прийнято рішення про визначення єдиного нульового меридіану і введення всесвітнього часу. Нульовий меридіан проходить через вісь пасажного інструмента обсерваторії в Грінвічі. На 180 від нульового меридіана знаходиться протилежний меридіан, який прийнято за міжнародну лінію зміни дат. З різних боків цієї лінії - різні дати. Лінія зміни дат проходить в Тихому океані по 180-му меридіані. Перетинаючи ЛПД із заходу на схід, можна повернутися на 24 години тому - у "вчора", а при русі зі сходу на захід потрапити на добу вперед - в "завтра".

Перетинаючи афгано-китайський кордон, годинники потрібно переводити відразу  на 3,5 години вперед. Це єдине у світі таке місце.

Потреба у введенні всесвітнього часу з'явилась у зв'язку з розширенням міжнародних зв'язків, розвитком мореплавства. У побуті використовується почсний час, який було запроваджено після визначення нульового меридіана. Київський час - це час другого часового поясу і відрізняється від всесвітнього на 2 години. Але коли вводиться літній час, то різниця досягає трьох годин. Якщо за київським літнім часом 15 годин, то за всесвітнім - 12.

Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (24.03.2014)
Переглядів: 1560 | Рейтинг: 2.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: