Четвер, 23.11.2017, 15:54
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [93]
Фізика 10 клас [63]
Фізика 11 клас [76]
Астрономія [37]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [0]
Позакласна робота [16]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [7]
Різне [22]
Фото [8]
Методика [2]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Сонячна система

Сонячна система.

Древні астрономи нараховували 7 планет, які відповідали 7-и чистим металам: золото-Сонце, срібло-Місяць, мідь-Венера, залізо-Марс, олово-Юпітер, свинець-Сатурн, ртуть-Меркурій.
1. Сонячна система включає 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та 3 планети-карлики: Церера, Плутон, Ерида.
2. Відстані у Сонячній системі вимірюють у астрономічних одиницях (а.о.) — середня відстань від Землі до Сонця, що приблизно дорівнює 150 млн. км.
3. Найдосконалішу гіпотезу про походження Сонячної системи висунув Шмідт.
4. Чотири менші внутрішні планети: Меркурій, Венера, Земля та Марс, так звані  планетами земної групи, складаються в основному з силікатів та металів. Чотири зовнішні планети: Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун, звані газовими гігантами, значною мірою складаються з водню і гелію та набагато масивніші, ніж планети земної групи.
5. Шість планет з восьми і три карликові планети оточені природними супутниками.
6. У Сонячній системі є дві області, заповнені малими тілами. Пояс астероїдів, що знаходиться між Марсом і Юпітером, подібний за складом до планет земної групи, оскільки складається з силікатів і металів. Найбільшими об'єктами пояса астероїдів є Церера, Паллада та Веста. За орбітою Нептуна розташовуються транснептунові об'єкти, що складаються з замерзлої води, аміаку та метану, найбільшими з яких є Плутон, Седна, Хаумеа, Макемаке та Ерида.
7.  Сонячна система входить до складу Чумацького Шляху.
8. Тіла Сонячної системи, орбіти яких найбільш витягнуті, називають кометами.
9. Усі великі планети обертаються навколо Сонця в одному напрямку (в напрямку осьового обертання самого Сонця), майже круговими орбітами, площини яких мають невеликий нахил одна до одної.
10. Площину земної орбіти — екліптику — вважають основною площиною для відліку нахилу орбіт планет та інших тіл, що обертаються навколо Сонця.
11. Сонце — зірка Сонячної системи і її головний компонент. Його маса (332900 мас Землі) досить велика для підтримання термоядерних реакцій синтезу в його надрах, внаслідок яких вивільняється велика кількість енергії, що випромінюється в простір здебільшого у вигляді електромагнітного випромінювання, максимум якого припадає на діапазон хвиль довжиною 400–700 нм.
12. За зоряною класифікацією Сонце — типовий жовтий карлик класу G2. Ця назва може ввести в оману, бо в порівнянні з більшістю зірок у нашій Галактиці Сонце — досить велика та яскрава зоря. Клас зорі визначається її розташуванням на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка показує залежність між яскравістю зір і температурою їх поверхні. Зазвичай гарячіші зірки яскравіші. Більшість зір розташовано на головній послідовності цієї діаграми, а Сонце розташоване приблизно посередині цієї послідовності. Яскравіші та гарячіші від Сонця зорі досить рідкісні, а тьмяніші та холодніші червоні карлики становлять 85% зірок у Чумацькому Шляху.
13. Розташування Сонця на головній послідовності показує, що воно ще не вичерпало свій запас водню для ядерного синтезу і перебуває приблизно в середині своєї еволюції. Зараз Сонце поступово стає яскравішим, на більш ранніх стадіях розвитку його яскравість становила лише 70 відсотків від теперішньої.
14. Сонце — зірка I типу зоряного населення, воно утворилося на порівняно пізньому етапі розвитку Всесвіту і тому характеризується великим вмістом елементів, важчих від водню та гелію (в астрономії такі елементи називають «металами»), ніж старші зірки II типу. Елементи, важчі за водень і гелій, утворилися в надрах перших зір, тому, перш ніж Всесвіт було збагачено цими елементами, мало проеволюціонувати перше покоління зір.
15. Найстаріші зірки містять мало металів, а молодші зірки містять їх більше.
Найбільшу густину речовини має Земля, а найменшу - Сатурн.
16. Швидкість руху Землі по навколосонячній орбіті приблизно = 30 км/с.
17. Меркурій має найбільшу тривалість сонячної доби і швидкість руху по орбіті.
18. Сила тяжіння на Місяці менша за силу тяжіння на Землі у 6 разів.
19. Дрібні небесні тіла, які здатні досягти поверхні Землі, називаються метеоритами.
20. Найбільший із відомих астероїдів називається Церера.
21. Марс буде першою планетою, яку відвідає людина, але жити там можна лише в скафандрах.

 

Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (26.02.2013)
Переглядів: 825 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: