П`ятниця, 19.10.2018, 16:36
Форма входу
Меню сайту
Категорії розділу
Фізика 9 клас [107]
Фізика 10 клас [64]
Фізика 11 клас [76]
Астрономія [43]
Коледж [29]
Документація на кабінет [7]
Розробки уроків [0]
Позакласна робота [17]
Роботи учнів [1]
Корисні посилання [7]
Різне [24]
Фото [8]
Методика [3]
Пошук
Друзі сайту




























Годинник
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нашому сайту

Каталог статей

Головна » Вчитель » Астрономія

Підготовка до олімпіади - 10!

Розв'яжіть задачі

Задача 2. Скільки у столітті зоряних діб? 
Розв'язок 2. Сонячна доба довша від зоряної на 3хв.56,55с. За рік ця різниця складає цілу добу. Отже середня тривалість року становить365,25 сонячних або 366,25 зоряних діб.  У столітті налічується 36625 зоряних діб.

Задача 3. Ви знаходитесь на Місяці. Чи можете Ви спостерігати сонячні затемнення, метеори, комети, північні сяйва, веселку, сріблясті хмари, штучні супутники? Чому на поверхні Місяця температура від дня до ночі міняється на сотні градусів, а на Землі всього лиш на декілька градусів? Відповідь обґрунтуйте. (2 б)

Розв'язок 3. Можна спостерігати сонячні затемнення (Землею), комети, штучні супутники. Решта всіх явищ (метеори, полярні сяйва, веселка і сріблясті хмари) пов'язана з атмосферою, якої на Місяці немає, так що їх спостерігати не можна. Основною причиною порівняно невеликого добового перепаду температури на Землі є наявність у неї атмосфери, а точніше парниковий ефект в цій атмосфері. Поверхня планети, нагріта вдень, охолоджується в нічний час, випромінюючи інфрачервоне випромінювання. На Місяці, де атмосфера відсутня, це випромінювання безперешкодно покидає поверхню. На Землі водяна пара і вуглекислий газ, що входять до складу атмосфери,  роблять атмосферу малопрозорою для інфрачервоного випромінювання поверхні, значна частина енергії, що випромінюється, затримується атмосферою і перевипромінюється назад до поверхні. Таким чином, Земля в нічний час охолоджується істотно слабше, ніж Місяць. Другою за значимістю причиною є велика тривалість дня і ночі на Місяці – і та, і інша складають приблизно півмісяця.

Задача 4. Відомо, що доба на Землі збільшується на 2 мс за 100 років. Як далеко від нас та епоха, в якій юліанський календар був максимально точним (тобто рік юліанського календаря найбільш близький до тропічного року). В 1900 році тривалість тропічного року була 31 556 926 секунд або 365,242199 діб. Тривалість року юліанського календаря 365,25 діб (4 б)

Розв'язок 4. Тривалість року юліанського календаря рівна  365,25 діб. У 1900 році тривалість тропічного року була на 0,007801  доби менше. Оскільки тривалість доби безперервно збільшується, то в році їх стає менше, а значить, юліанський календар був справедливий у минулому. Визначимо, як давно.
Різниця в  0,007801  доби відповідає приблизно 674 секундам 1900 року (так звана ефемеридна секунда). Цей час повинен "набігти" за  мільйонів років.

Задача 5. На якій кутовій висоті зобразив Місяць художник Куінджі на картині «Ніч над Дніпром»? Середній кутовий діаметр Сонця 30 ¢ (2 б)

Розв'язок 5. Середній кутовий діаметр Сонця співмірний з середнім кутовим діаметром Місяця, отже d=30 ¢. Діаметр Місяця на фотографії 3 мм,  Висота Місяця над Дніпром на фотографії 6,3 см. Отже кутова відстань Місяця над Дніпром    .

Знайдіть помилки в літературних творах

11. В. Жимін. Чорні прапорці. : «Темне зоряне небо то тут, то там пронизували метеорити. Один з них пролетів дальше всіх і погас… Небо стало світлішим, його розкреслювали все яскравіше метеорити.» (1 б)

11. Автор, очевидно, описує падіння метеорів. Метеорит – це небесне тіло, яке впало на землю. Метеор – це світлове явище, що відбувається в атмосфері і є «прощальним автографом» зниклого об’єкта (пилинки). І якщо, «небо стало світлішим», то метеори не можуть «розкреслювати» його все яскравіше, навпаки – закінчення «автографа» є більш тьмяним.

 

12. П. Панч. Гомоніла Україна. : «Над їхніми головами в блакитній безодні тягнувся засіяний золотим пилом Молочний шлях. Яскраво мерехтіли Близнята, прямо над головою Діва несла воду на коромислі, а перед очима сяяв Хрест.» (1 б)

12. Сузір’я Діви на Україні в зеніті знаходитися не може. Автор вводить читачів в оману. Вести мову по блакитне небо вночі некоректно. Окрім цього, влітку на Україні сузір’я Близнят, а тим більше Південного Хреста, яке автор вільно називає «Хрестом», не спостерігається.

 

13. В. Дрозд. Спектакль. : «… Далі коні самі доберуться до села. А ти лежиш на снопах, які шурхотять, і шукаєш серед щедро розсипаних зір над самою головою Полярну Зірку, Велику і Малу Ведмедицю.» (1 б)

13. Оскільки географічна широта місцевості визначається висотою полюса світу над горизонтом, то Полярну зірку над головою можна спостерігати у приполюсних широтах, де ніяких «снопів, які шурхотять» на возі бути не може.

 

14. В. Алексеєв. Вишневий вир. : «…Всю ніч її чатував молодий, недавно народжений Місяць, зазираючи на неї крізь вітки яблунь, які тихо погойдувалися…» (1 б)

14. Молодий Місяць з’являється в західній частині неба після заходу Сонця і досить швидко заходить. Так що, чатувати цілу ніч він не міг.

 

Місцевий час.

В один  і той самий момент у різних точках планети, що лежать на різних меридіанах, буде різний місцевий (тобто сонячний) час. Це пов’язано з обертанням Землі навколо своєї осі. Однаковим час буде лише в усіх точках, що лежать на одному ме­ридіані. Отже, на західних і східних околицях навіть одного насе­леного пункту місцевий час різнитиметься. Ця різниця зростати­ме із збільшенням відстані між меридіанами. Так, на сусідніх меридіанах, проведених через 15°, різниця в місцевому часі ста­новитиме 1 год, проведених через 1° — 4 хв, проведених через 1' (одну мінуту, один градус ділять на 60 мінут) — 4 с (саме на такі кутові відстані обертаються точки одного меридіана за перелічені проміжки часу).

При цьому місцевий час на меридіані, що проходить на схід від якогось пункту, випереджатиме час цього пункту, а на мери­діані, що міститься на захід від пункту, — відставатиме. Напри­клад, якщо за місцевим часом у Києві полудень (12 год), то в До­нецьку вже 12 год 29 хв, а у Львові в цей самий момент — лише 11 год 33 хв 56 с. Отже, щоб встановити місцевий час у різних пунктах, знаючи його в одному з них, потрібно зробити такі обчислення.

1. Знайти географічну довготу пунктів:

а)       Київ - 30°34' сх. д.;

б)      Донецьк - 37°49' сх. д.;

в)      Львів — 24°03' сх. д.

2. Встановити різницю довгот між пунктами (у градусах і мінутах):

а)       між Донецьком і Києвом — 37°49' — 30°34' = 7° 15' сх. д.;

б)      між Києвом і Львовом — 30°34' — 24°03' = 6°31' сх. д.

3. Перевести різницю довгот (з градусів і мінут) у різницю в часі (у години, хвилини і секунди):

а)       7° 15' = 7 х 4 хв + 15 х 4 с = 29 хв;

б)      6° 31' = 6 х 4 хв + 31 х 4 с = 26 хв 4 с.

Знайдені величини означають різницю в місцевому часі на меридіанах, проведених через Київ і Львів та Київ і Донецьк.

4. До відомого нам часу в Києві (12 год) додати (у випадку з Донецьком, що лежить на схід від Києва) або ж від нього відняти (у випадку зі Львовом, розташованому на захід від Києва) знай­дену величину:

а)       якщо в Києві 12 год, то місцевий час у Донецьку:

12 год + 29 хв = 12 год 29 хв;

б)      якщо у Києві 12 год, то місцевий час у Львові:

12 год — 26хв 4с= 11 год 33 хв 56 с.

Задача. 1 січня 2013 року в Зарічному Сонце зійшло в 8 годин 22 хвилини, а в Форосі (Крим) в 7 годин 20 хвилин. Захід же Сонця в Зарічному і в Форосі відбувся в один і той же час - в 16 годин 16 хвилин. Чому моменти сходу відрізняються, а моменти заходу співпадають? (3 бали)

Розв'язок. Різна тривалість світлового дня в Зарічному і у Форосі пояснюється тим, що ці міста знаходяться на різних широтах. Зарічне північніше від Фороса, тому взимку тривалість дня в Зарічному менша. "Несиметричність" зменшення тривалості світлового дня обумовлена тим, що Зарічне і Форос, хоча і знаходяться в одному часовому поясі, розташовані на істотно різних довготах. Форос на схід від Зарічного, тому моменти сходу і заходу в Форосі за інших рівних умов наступають раніше, ніж в Зарічному.

У результаті і перший, і другий чинник зміщують час сходу в Форосі в порівнянні з Зарічним вперед (на раніший момент часу), а ось час заходу перший чинник зміщує назад (на пізніший момент), а другий - вперед, і їх вплив компенсується.

Задачі на зміну часу (поясний і місцевий час)

Задача 1. Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12.00?

Розв’язок:

За картою часових поясів (географічний атлас для 7 класу) визначаємо у яких часових поясах розташовані міста Лондон і Київ:

Лондон – 0 часовий пояс;

Київ – ІІ часовий пояс.

Різниця у часі 2 год.

Оскільки Київ розташований на схід від Лондона, то час у Києві буде більшим ніж у Лондоні.

Звідси: 12 + 2 = 14 год.

Відповідь: у м. Києві буде 14 год.

Задача 2. Котра година у Варшаві, якщо у Києві 10 год.?

Розв’язок:

Задача розв’язується аналогічно задачі 1.

Варшава – І часовий пояс;

Київ – ІІ часовий пояс.

Різниця у часі 1 год.

Оскільки Варшава розташована на захід від Києва, то час у Варшаві буде меншим ніж у Києві.

Звідси: 10 – 1 = 9 год.

Відповідь: у Варшаві 9 год. ранку.

Задача 3. Який поясний час у Києві, якщо на 180 меридіані 2 год. ночі, Київ – ІІ часовий пояс?

Розв’язок: 

За картою часових поясів визначаємо у якому часовому поясі знаходиться 180 меридіан.  

180 меридіан – ХІІ часовий пояс

Різниця в часі 10 год.

Оскільки Київ знаходиться на захід від 180 меридіана, то час у Києві буде меншим, ніж на 180 меридіані.

Звідси: 2 год. – 10 год. = 16 год.

Відповідь: у Києві 16 год., але попередньої доби. Тобто, якщо умовно, на 180 меридіані 12 жовтня, то у Києві 11 жовтня, 16 год. дня.

Задача 4. Визначте місцевий час у пункті, який розташований східніше на 45 градусів від Лондона, у якому полудень.

Розв’язок:

Різниця в часі 3 години.

1 год. – 15 градусів

3 год. – 45 градусів

Оскільки пункт розташований східніше від Лондона, то час у ньому буде більшим ніж у Лондоні.

Звідси: 12 + 3 = 15 годин.

Відповідь: у даному пункті буде 15 годин.

Задача 5.  Визначте місцевий час у Харкові (50 градусів пн.ш., 36 градусів сх.д.), якщо у Лісабоні (38 градусів пн.ш., 9 градусів зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14 год. 55 хв.

Розв’язок:

1) 36 градусів сх. д. + 9 градусів зх.д. = 45 градусів – відстань в градусах між містами Харків і Лісабон;

2) 45 × 4 хв.= 180 хв. = 3 год. – різниця в часі між цими містами;

3) 14 год.55хв. + 3 год. = 17 год. 55 хв. – місцевий час у Харкові.

Відповідь: у Харкові буде 17 год. 55 хв.

Задача 1
За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?
Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;
1) визначаємо різницю довготи:
32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';
2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

Задача 2
За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.
Розв 'язання: 1) Київ - 30° 30' сх. д.; Червона Зірка - 40° 15 'сх. д.;
2) 40° 15'сх. д. - 30° 30' сх. д. = 9° 45';
3) 9° 45' х 4хв = 39хв;
4) 6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.
Відповідь: у пункті, що знаходиться поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

Задача 3
За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22°сх.д.)?
Розв'язання: 1) 40° 15'сх. д. - 22° сх. д. = 18° 15';
2) 18° 15'х 4хв = 73 хв= 1 год 13 хв;
3) 9 год - 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.
Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.

Задача 4
Визначте час і дату:
а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.
Розв'язання:
а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;
2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;
3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.
б) 1) Лондон-0° д.;
2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;
3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;
4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:
1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня
в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;
2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну довготу потрібно додавати:
30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;
3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;
4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.

Задача 5
Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.
Розв'язання: а) 1) Географічна довгота Харкова - 36°сх. д., а Лондона - 0° д.;
2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;
3) 36° х 4 хв = 144 хв = 2 год 24 хв;
4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.
б) 1) Сідней-151° сх. д.;
2) 151°сх.д.-0°д. = 151°;
3) 151°х 4хв = 604хв= 10 год 04 хв;
4) 13 год + 10 год 04 хв = 23 год 04 хв.
в) 1) Ріо-де-Жанейро - 43° зх. д.;
2) 43° зх. д. - 0° д. = 43°;
3) 43°х 4 хв = 172 хв = 2 год 52 хв;
4) 13 год - 2 год 52 хв = 10 год 08 хв.
Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час у Харкові - 15 год 24 хв; у Сіднеї - 23 год 04 хв; у Ріо-де-Жанейро - 10 год 08 хв.

Задача 6
Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.
Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;
2) 3 год х 157год = 45°;
3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.
б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;
2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;
15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″
4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.
в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;
2) 6 год х 15°/год =90°,
3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';
4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.
Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

Задача на визначення місцевого часу

Якщо місцевий час у Харкові становить 13 год, то на якому меридіані буде 14 год?

Розв’язання:

  1. Визначаємо за атласом для 8 класу географічну довготу Харкова - 36º сх.д.;
  2. Визначаємо різницю у часі між Харковом і шуканим меридіаном: 14 год – 13 год = 1 год;
  3. Далі визначаємо різницю в градусах між шуканим меридіаном і м. Харків:1 год = 60 хв, а 4 хв = 1º, отже: 60 хв : 4 хв = 15º;
  4. Оскільки час на шуканому меридіані більший і становить 14 год, то зрозуміло, що цей меридіан знаходиться східніше від Харкова, тому і географічна довгота цього меридіана буде більшою: 36º сх.д. + 15º = 51º сх.д.

Відповідь: 14 год за місцевим часом буде на меридіані 51º сх.д.

З а д а ч а 7. Визначте, на скільки градусів і кілометрів віддалена столиця нашої держави від Північного полюса, екватора, Південного тропіка, Північного полярного кола і т. ін.

Виконання таких типів задач розвиває в учнів відчуття території і просторової орієнтації, уявлення розмірів держави, дає змогу повторити й закріпити знання про географічні координати крайніх точок та інших географічних об’єктів, розташованих на території України та за її межами, а також сформувати відповідні вміння й навички.

Як приклад, розв’яжемо задачу 7.

Розв’язання: ще з курсу загальної географії (6 клас)учні пам’ятають географічні координати м. Києва, або

можуть їх визначити (50° 30´ пн. ш., 30° 30´ сх.д.), а географічна широта Північного полюса 90° пн. ш.;

екватора – 0° ш.; Південного тропіка – 23° 27´ пд. ш.; Північного полярного кола – 66° 33´ пн. ш.

Для того щоб визначити відстань до зазначених об’єктів, потрібно зробити певні обчислення. Якщо точки розташовані щодо екватора в одній півкулі, то для визначення відстані між ними у градусах потрібно від більшого значення географічної широти відняти менше, а якщо у різних півкулях, то навпаки – додати. Визначаємо відстань до Північного полюса:

1) 90° – 50° 30´ = 39° 30´, або 39,5° (відстань у градусах). Далі градуси переводимо у кілометри:

2) 39,5°´ × 111,1 км = 4388,45 (км). Визначаємо відстань від Києва до Південного

тропіка: 3) 50° 30´ + 23° 27´ = 74° (відстань у градусах). 4) 74° × 111,1 км = 8221,4 (км).

За таким же принципом визначають відстані й до інших географічних об’єктів. А після виконання задачі учні обов’язково записують відповідь.

Відповідь: Київ віддалений по прямій від Північного полюса на 39° 30´, що дорівнює 4388,45 км, від Південног тропіка – на 74°, або 8221,4 км, і т. д.

Категорія: Астрономія | Додав: Yanok2524 (28.11.2017)
Переглядів: 128 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: